Top Social

Як ми робили радіо по-могилянськи

З-поміж безлічі студентських проектів, які вже існували в стінах НаУКМА створюючи власну студентську організацію (у нас навіть печатка була!) ми вирішили відійти в сторону від протоптаної стежки радіомовлення на плацах по перервах. І вирушили в напрямку, який свого часу задало “Молоде радіо” (так-так, воно теж могилянське), а саме, - інтернет-радіостанція. Наше ж отримало назву “Radio Eleven”.

 

Коротка довідка:

- “Radio Eleven” - студентське інтернет-радіо, яке існувало в 2011/2012 роках у НаУКМА.
- Радіоефір звучав онлайн у форматі 24/7
- Авторські програми відбувалися щодня по буднях з 10:00 до 17:00.
- Радіоведучі вели авторські програми тривалістю від 1-ї до 2х годин.
- Студія знаходилася в 4 корпусі, в окремій кабінці, всередині кімнати Радіо :) КВІТ
- Гостями студії часто були українські музичні гурти та інші радіожурналісти.
- Було втілено в життя потужний програмний комплекс, який зараз використовують сучасні радіостанції (ну але вже через 6 років, по факту): прямі відео-трансляції зі студії, замовлення композицій в ефір, без присутності радіодіджея в студії, скайп-дзвінки до ефіру, онлайн-чат зі студією на сайті, та окремий канал зі 100% квотою для  україномовної музики).

 

З чого все почалося.

Ще зі школи мене дуже цікавила радіо-тематика, зокрема живих ефірів. Першим гідом в світ радіостудії став Володимир Бєглов в далекому… не буду згадувати в якому саме році минулого десятиліття. Так я познайомився з ефірною кухнею Радіо Львівська Хвиля.

Вже пізніше, під час навчання в університеті, я облаштував домашню студію, де грався у радіодіджея, експерементуючи з програмним забезпеченням і звуковим обладнанням. Перший ж ефір датується 10 квітня 2010 року. А моїми слухачами тоді були меншканці кількох кімнат в гуртожитку (434 і 830 точно), яким я надіслав посилання на аудіострім.  

Навчаючись на 2-му курсі, в наукового керівника Василя Шумського на кафедрі мережних технологій, я обрав (точніше, сам собі придумав) тему курсової роботи - “Створення мережної потокової аудіотрансляції (мережного радіо)”.  Пригадую в здивованих очах Василя було щось типу “Розкажи мені, яким боком радіо стосується до нашого курсу. Ну але роби”.
Тут доречно зазначити, що мені щороку дуже щастило на крутих наставників, що додавало натхнення для роботи над всіма курсовими проектами.

на фото - відкриття студії, та робоче місце ведучого

По завершенні цієї курсової роботи (2010/2011рр) я отримав дуже потужну підтримку від Інформаційно-комп'ютерного центру НаУКМА, зокрема викладачів Кислоокого Володимира Микитовича та Синявського Олександра Леонідовича, які прийняли рішення про надання виділеного інтернет-каналу для серверу нашої радіостанції, і посприяли виділенню комп'ютерів для потреб студії та серверної. Також відкритими до співпраці були директори Могилянської Школи Журналістики — Євген Федченко та Руслан Дейниченко, які пішли назустріч усім моїм побажанням. Тому окрема подяка МШЖ, та Радіо КВІТ вцілому.

 

Отож, що нам вдалося:

- В короткий термін провести відбір ведучих, фактично за тиждень сформувати склад команди із 16ти осіб, яка ефективно працювала цілий навчальний рік.
- Визначити НеФормат радіо ефіру — без жанрової цензури. В ефірі були як і літературні читання, так і важка зарубіжна рок-музика, та молода українська реп-музика.
- Із музичними гуртами було підписано договори щодо правомірної ротації їхніх треків в радіоефірі (першими гуртами стали “Восьмий День” та “Антитіла”)
- Радіо-ведучі  вільно відвідували музичні заходи, акредитовувалися як преса.
- Спільно зі спудейським братством були організовані два великі концерти за участю відомих українських гуртів в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА.
- Ще в 2011му у нас був повноцінний веб-портал із сторінками ведучих та програм, каталогом музики, та адаптивним музичним програвачем під будь-які пристрої.

 

Команда Радіо Елевен-2011:

Лаура Бабаєва, Катя Мелих, Тетяна Саган, Аліна Цвєткова, Дмитро Сивоконь, Юра Векленко, Анастасія Бушкова, Анастасія Роєнко, Олена Перцук, Ліля Чуліцька, Анастасія Копівська, Анастасія Скриннікова, Юля Солонько, Роксолана Славич та Мирослава Ставнича.


Користуючися можливістю писати в своєму блозі все що хочу, висловлюю мегавдячність усім їм, тобто вам, якщо ви це читаєте зараз, і пам'ятайте, - ви круті. Кожен окремо, і всі разом. Ми робили класну справу. Сподіваюся, ви теж так думаєте.

 

Невдачі.

Звісно вони були. Основним завданням, яке нам не вдалося -  це довести студентському відділу працевлаштування, та відділу по роботі зі студентами, що своєю діяльністю ми приносимо користь на благо Альма Матер, а не лише індивідуальному персонального розвитку. Іншими словами — не всім ведучим зарахували “години відпрацювання”. Хто навчався в могилянці, зрозуміє, яка це підстава.

Для мене — це був крутий досвід управління медіа-стартапом, хоча тоді ще таке слово не вживалося. А також можливістю проникнути і вивчити зсередини нову цікаву сферу, не зовсім дотичної до навчальної програми на фалькультеті Інформатики.

 

А що зараз?

Радіо кілька разів перероджувалося у інших проектах, але наразі всі напрацювання у законсервованому вигляді чекають аби втілитися в черговій ідеї, яка, можливо, невдовзі вирине десь в моїх думках чи планах.

Інтренет-медіа — це потужний інструмент, не обмежений у просторових рамках. У сучасних умовах, навіть доступніший, ніж раніше. Вмикаєш трансляцію через 3G, де б ти не був, радіо завжди з тобою.

До речі, аби підключитися в прямий ефір як ведучому, теж достатньо лише мати смартфон.

---

Цей текст присвячується пам'яті Кислоокого Володимира Микитовича,  доцента, викладача Києво-Могилянської Академії, що пішов з життя 02 січня 2017 року. Сумуємо...